Світоглядні позиції Ф. Кафки та філософські погляди на людину і світ

 Світовідчуття письменника визначили три основні конфлікти його внутрішнього життя. Це протистояння батькові, який в очах письменника уособлював авторитарну владу з її байдужістю до особистості, тотальною присутністю та абсурдністю дій.

Другою проблемою був шлюб, який сприймався Кафкою як нерозв'язна суперечність між прагненням через одруження здобути незалежність від батька й страхом зашкодити літературній творчості. Унаслідок цих коливань кілька його заручин так і не завершилися шлюбом.

Третім болючим питанням внутрішнього світу митця була власна літературна творчість. Заняття літературою він розцінював як єдиний зміст свого буття, проте здебільшого відчував гостру незадоволеність творами, що виходили з-під пера. Через те багато їх залишилося незавершеними.

Філософські погляди Ф. Кафки на людину і світ 

Людина

- самотня комаха, їй нізвідки чекати допомоги,

- жертва долі,

- приречена на самотність, страждання, муки, які і складають весь сенс її існування.

- Світ навколо неї ворожий.

- Суспільство чуже людині, негуманне, вбиває в ній кращі якості: доброту, милосердя, співчуття, любов до ближнього.

Про Ф.Кафку після ІІ Світової війни говорили, що він жив у трьох світах: світ, де він раб і підкорявся законам; світ батька, який наказував і обурювався з приводу невиконання наказів; світ, у якому жили вільні і щасливі люди.