Бібліографія

Сам Кафка опублікував чотири збірки - «Споглядання», «Сільський доктор», «Покарання» та «Голодар» - перший розділ роману «Америка» («Кочегар»), а також декілька інших коротких новел. Проте головні його твори - романи «Америка» (1911-1916), «Процес» (1914-1918) та «Замок» (1921-1922) - залишилися різною мірою незавершеними і побачили світ вже після смерті автора і всупереч його останній волі.

Новели та мала проза

«Опис однієї боротьби» (Beschreibung eines Kampfes - 1904-1905)
«Весілля в селі» (Hochzeitsvorbereitungen auf dem Lande - 1906-1907)
«Вирок» (Das Urteil - 22-23 вересня 1912)
«Перевтілення» (Die Verwandlung - 1912)
«У виправній колонії» (In der Strafkolonie - 1914). Ця новела, разом з трьома попередніми, сформувала книгу «Кари»
«Шкільний вчитель» (Der Dorfschullehrer or Der Riesenmaulwurf - 1914-1915)
«Брюмфельд, старий холостяк» (Blumfeld, ein älterer Junggeselle - 1915)
«Сторож склепу» (Der Gruftwächter - 1916-1917), єдина драма Кафки
«Сільський доктор» (Ein Landarzt - 1917)
«Мисливець Гракх» (Der Jäger Gracchus - 1917)
«Як будувалася китайська стіна» (Beim Bau der Chinesischen Mauer - 1917)
«Голодар» (Ein Hungerkünstler - 1922), входить в одноіменний збірник
«Дослідження одного собаки» (Forschungen eines Hundes - 1922)
«Маленька жінка» (Eine kleine Frau - 1923), збірник «Голодар»
«Нора» (Der Bau - 1923-1924)
«Співачка Жозефіна, або мишачий народ» (Josephine, die Sängerin, oder Das Volk der Mäuse - 1924), збірка «Голодар»

Романи

«Процес» (Der Prozeß - 1925), укр. пер. 1998
«За́мок» (Das Schloß - 1926), укр. пер. 2006
«Америка» (Amerika - 1927), укр. пер. 2009

Листи

Листи до Феліції та Гретти Блох
Листи Мілені
Лист батьку (виданий 1919 року)

Щоденники

Щоденники 1910-1923
Сині записники

Українські видання

«Перетворення: оповідання»
«Процес»
«Замок»
«Зниклий безвісти: [Америка]»

Про Кафку

Літературні твори

Бен'ямін Вальтер «Франц Кафка»
Брод Макс «Франц Кафка. Біографія»
Брод Макс «Франц Кафка. В'язень абсолюту»
Мейровіц Д. та Крамб Р. «Кафка для початківців»
Бланшо Моріс «Від Кафки до Кафки»

Фільми

«Це чудове життя Франца Кафки» («Franz Kafka's 'It's a Wonderful Life'», Великобританія, 1993 (1995). Режисер: Пітер Капальді. В ролі Кафки: Річард Грант, Фільм отримав премію «Оскар»)
«Співачка Жозефіна та мишачий народ» (Україна-Німеччина, 1994. Режисер: Маслобойщіков Сергій Владимирович)
«Кафка» («Kafka», США, 1991 Режисер: Стівен Содерберг. В ролі Кафки: Джеремі Айронс)
«Замок» (1997) (Das Schloss. Режисер: Міхаель Ханеке)
«Замок» (Росія-Німеччина-Франція, 1994. Режисер: Балабанов Олексій)
«Процес» («The Trial», Німеччина-Італія-Франція, 1963. Режисер Орсон Уеллс)

Екранізації творів

Ідея розповіді «Перетворення» використовувалася в кіно багато разів:

«Людина, що неймовірно зменшилася» (1950-ті)
«Муха» (Курта Н'юмана, 1956)
«Муха» (рімейк Девіда Кронненберґа, 1986)
«Кислотний будинок»

В Україні за його творами знято фільми: «Людина К.» (1992) та «Співачка Жозефіна й мишачий народ» (1994, удостоєний призів на кінофестивалі «Кіношок-94» в Анапі, «Молодість-94» в Києві, Каїрському міжнародному кінофестивалі, кінофестивалі «Література і кіно» в Гатчині тощо).

Критика

Безліч критиків намагалися пояснити сенс робіт Кафки виходячи з положень тих або інших літературних шкіл - модернізму, «магічного реалізму» та ін. Деякі намагалися відшукати вплив марксизму на його сатиру над бюрократизмом в таких творах як «У виправній колонії» «Процес» та «Замок». В той же час, інші розглядають його творчість через призму юдаїзму (оскільки він був євреєм і виявляв деяку цікавість до єврейської культури) - декілька зауважень із цього приводу зробив Борхес; через фройдиський психоаналіз (через напружене сімейне життя письменника); або через алегорії метафізичного пошуку Бога (прибічником цієї теорії був Томас Манн).