Матеріали до вивчення життя та творчості  Кафки

https://www.thinglink.com/scene/1114841910859530243

 Творчість. Основні теми та мотиви. Поєднання різних течій у творчості письменника. Кафкіанізм

https://www.thinglink.com/scene/1114841910859530243 (до уроків вивчення творчості Ф.Кафки)

https://www.mindmeister.com/1174580774  - ментальна карта

  Прозаїк писав романи, новели, притчі, афоризми. За життя було видано: «Споглядання» (1913), «Кочегар» (1913), «Перевтілення» (1915), «Вирок» (1916), «Сільський лікар» (1919), «Голодар» (1924).

   Основні твори були видані після смерті письменника його другом Максом Бродом, не дивлячись на заборону Кафки: «Процес» (1925), «Замок» (1926), «Америка» (1927), «Щоденники» 1910-1923 рр., «Лист до батька» (опубл.1966), «Листи 1902-1924», «Листи до Мілени», «Листи до Феліції», «Листи до Оттли та родини».


Твори письменника алогічні, ірраціональні, песимістичні.

 У творчості письменника можна прослідкувати поєднання різних течій.

Світ - це нагромадження людських страждань (експресіонізм). 

 Експресіоністи проголошували єдиною реальністю суб'єктивний духовний світ людини. Часто темою експресіоністичних творів стає зображення внутрішнього стану «маленької людини» у період усіляких соціальних зрушень, що ми й знаходимо у творах письменника.

«Потік свідомості», песимізм (ідеї Бергсона);

світ абсурдний, де «Бог помер» (ідеї Ніцше і риси екзистенціалізму).


  Кафкіанізм - поєднання буденного і фантастичного, трагічного та іронічного, абсурдного і закономірного. 

   Все, що відбувається у кафкіанському світі не має логічного пояснення, але дає можливість відчути порушення духовних зв'язків: руйнацію моралі, поширення суспільного хаосу в світі. Вторгнення фантастичного у кафкіанський світ не супроводжувалося якимись романтичними казковими ефектами, воно ні у кого не викликало подиву, сприймалося, як щось природне.

Провідна тема творчості: відчуження людини і дегуманізація світу

Мотиви творів

- знеособлення та відчуження особистості

- ізольованість людини, її приреченість на страждання

- безнадійність людського існування

- напівбунт, напівпокора героїв

- конфлікт особистості з таємничою й абсурдною владою

- бюрократизація державної влади

- абсурдність буття

- песимізм

 Особливості стилю Кафки:

- метафоричність, символізм, гротеск;

- поєднання трагічного й іронічного, реального та ірреального;

- фантастика буденного, буденність фантастичного;

- реальність схожа на сновидіння;

- продовження традиції Гофмана.

 

Письменник не змальовує дійсність, ми нічого не можемо сказати ні про країну, де відбуваються події, ні про її соціальний устрій. Кафку не цікавить ні «незвичайний характер в незвичайних обставинах», ні « типовий характер в типових обставинах». Кафка - модерніст. Його твори алогічні, ірраціональні, песимістичні.

1. Видавництву «Курт Вольф», яке випускало в світ оповідання, письменник поставив категоричну вимогу: серед ілюстрацій не повинно бути Замзи у вигляді багатоніжки, тому що йдеться про метаморфозу, а її не можна намалювати.

Создано с помощью Webnode
Создайте свой сайт бесплатно! Этот сайт сделан с помощью «Webnode». Создайте свой собственный сайт бесплатно уже сегодня! Начать