Творчість. Основні теми та мотиви. Поєднання різних течій у творчості письменника. Кафкіанізм
https://www.thinglink.com/scene/1114841910859530243 (до уроків вивчення творчості Ф.Кафки)
https://www.mindmeister.com/1174580774 - ментальна карта
Прозаїк писав романи, новели, притчі, афоризми. За життя було видано: «Споглядання» (1913), «Кочегар» (1913), «Перевтілення» (1915), «Вирок» (1916), «Сільський лікар» (1919), «Голодар» (1924).
Основні твори були видані після смерті письменника його другом Максом Бродом, не дивлячись на заборону Кафки: «Процес» (1925), «Замок» (1926), «Америка» (1927), «Щоденники» 1910-1923 рр., «Лист до батька» (опубл.1966), «Листи 1902-1924», «Листи до Мілени», «Листи до Феліції», «Листи до Оттли та родини».
Твори письменника алогічні, ірраціональні, песимістичні.
У творчості письменника можна прослідкувати поєднання різних течій.
Світ - це нагромадження людських страждань (експресіонізм).
Експресіоністи проголошували єдиною реальністю суб'єктивний духовний світ людини. Часто темою експресіоністичних творів стає зображення внутрішнього стану «маленької людини» у період усіляких соціальних зрушень, що ми й знаходимо у творах письменника.
«Потік свідомості», песимізм (ідеї Бергсона);
світ абсурдний, де «Бог помер» (ідеї Ніцше і риси екзистенціалізму).
Кафкіанізм - поєднання буденного і фантастичного, трагічного та іронічного, абсурдного і закономірного.
Все, що відбувається у кафкіанському світі не має логічного пояснення, але дає можливість відчути порушення духовних зв'язків: руйнацію моралі, поширення суспільного хаосу в світі. Вторгнення фантастичного у кафкіанський світ не супроводжувалося якимись романтичними казковими ефектами, воно ні у кого не викликало подиву, сприймалося, як щось природне.
Провідна тема творчості: відчуження людини і дегуманізація світу
Мотиви творів
- знеособлення та відчуження особистості
- ізольованість людини, її приреченість на страждання
- безнадійність людського існування
- напівбунт, напівпокора героїв
- конфлікт особистості з таємничою й абсурдною владою
- бюрократизація державної влади
- абсурдність буття
- песимізм
Особливості стилю Кафки:
- метафоричність, символізм, гротеск;
- поєднання трагічного й іронічного, реального та ірреального;
- фантастика буденного, буденність фантастичного;
- реальність схожа на сновидіння;
- продовження традиції Гофмана.